Нормативно-технічні документи, що визначають вимоги до якості продукції.

Основними нормативно-технічними документами, що встановлюють вимоги до якості продукції, є стандарти. Залежно від характеру, призначення і сфери застосування стандарти поділяються на державні, галузеві та стандарти підприємств.
Вимоги до якості продукції, на яку немає стандартів або додаткові (до вимог, встановлених стандартом) визначаються технічними умовами, під якими треба розуміти нормативно- технічний документ, що встановлює комплекс вимог до конкретних типів продукції. Якість окремих видів продукції може визначатись еталонами або зразками, які затверджуються уповноваженими органами господарського керівництва відповідно до стандартів і технічних умов. Такий порядок стандартизації діяв до початку 90- х років, але не забезпечував однакового підходу до дотримання якості виготоалюваної продукції, тому що розробка стандартів на будь-яку продукцію перебувала у віданні відповідних міністерств. Починаючи з 1990 р. стандарти почали розробляти технічні комітети Держстандарту СРСР, кожен з яких створювався на базі провідного у своїй галузі підприємства або організації і був основною ланкою стандартизації за окремим видом продукції. Після проголошення Україною незалежності розробка стандартів і нагляд за їх дотриманням визначаються декретами Кабінету Міністрів України "Про державний нагляд за дотриманням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення" і "Про стандартизацію і сертифікацію". Випуск і постачання продукції, виконання робіт, надання послуг з відхиленням від належних вимог, що погіршує їх якість, вважаються грубим порушенням державної і договірної дисципліни. В окремих випадках Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації' України (Держстандарт України) за наявності клопотання зацікавленого органу державної виконавчої влади, згоди споживача та спеціально уповноваженого органу, що здійснює державний нагляд за безпекою цієї продукції, може видавати підприємцю дозвіл на тимчасове відхилення від вимог відповідних стандартів щодо якості продукції. Підвищення якості продукції, робіт і послуг можливе лише в разі належного контролю за якістю та наявності ефективних засобів боротьби з порушенням встановлених вимог.
Розрізняють дві групи контролю: зовнішній, який поширюється на організації, що не входять до однієї системи з контролюючим органом; внутрішній, що здійснюється в межах однієї системи. Зовнішній контроль поділяється на позавідомчий і контрагентський, а внутрішній - на відомчий і такий, що здійснюється струїпурними підрозділами підприємств. Позавідомчий контроль (або нагляд) за дотриманням стандартів і норм здійснює Держстандарт України та його територіальні органи центри стандартизації, метрології та сертифікації в Автономній Республіці Крим і областях, їх посадові особи, на яких покладено обов'язки здійснення державного нагляду за дотриманням стандартів, а також інші спеціально уповноважені на це органи. До контрагентського належить контроль, який сторони здійснюють за договором. Основною формою такого контролю є прийняття покупцем, замовником представленої продукції, виконаних робіт за якістю, технічний нагляд замовника за договором підряду на капітальне будівництво за відповідністю якості робіт проектам та кошторисам. Відомчий контроль здійснюють органи господарського керівництва стосовно підпорядкованих їм підприємств і організацій. Контроль за якістю виготовлюваної продукції безпосередньо на підприємстві, а також за якістю сировини і матеріалів, що надходять на підприємство, здійснюють відділи технічного контролю, правовий статус яких визначений Типовим положенням про відділ технічного контролю промислового підприємства.
З підприємства може бути відправлена покупцям тільки та продукція, яка була прийнята відділом технічного контролю. Під час здійснення контролю за якістю продукції, матеріалів, сировини, що постачаються, працівники підприємства керуються положеннями Інструкції про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю та якістю. У зазначеній Інструкції' визначені методи перевірки продукції, порядок направлення постачальнику виклику його представника для участі у прийманні продукції і складанні акту в разі виявлення нестачі, некомплектності, невідповідності продукції та інших порушень. Санкції за постачання неякісної, некомплектної продукції передбачені в Положеннях про кпоставки продукції виробничо- технічного призначення і товарів народного споживання. До обов'язків юридичної служби входять також організація систематичного обліку і збереження законодавчих актів з питань якості продукції, систематичне інформування підрозділів підприємства про чинне законодавство і зміни в ньому. Розрізняють дві групи контролю: зовнішній, який поширюється на організації, що не входять до однієї системи з контролюючим органом; внутрішній, що здійснюється в межах однієї системи. Зовнішній контроль поділяється на позавідомчий і контрагентський, а внутрішній - на відомчий і такий, що здійснюється структурними підрозділами підприємств. Позавідомчий контроль (або нагляд) за дотриманням стандартів і норм здійснює Держстандарт України та його територіальні органи центри стандартизації, метрології та сертифікації в Автономній Республіці Іфим і областях, їх посадові особи, на яких покладено обов'язки здійснення державного нагляду за дотриманням стандартів, а також інші спеціально уповноважені на це органи. До контрагентського належить контроль, який сторони здійснюють за договором. Основною формою такого контролю є прийняття покупцем, замовником представленої продукції, виконаних робіт за якістю, технічний нагляд замовника за договором підряду на капітальне будівництво за відповідністю якості робіт проектам та кошторисам. Відомчий контроль здійснюють органи господарського керівництва стосовно підпорядкованих їм підприємств і організацій. Контроль за якістю виготовлюваної продукції безпосередньо на підприємстві, а також за якістю сировини і матеріалів, що надходять на підприємство, здійснюють відділи технічного контролю, правовий статус яких визначений Типовим положенням про відділ технічного контролю промислового підприємства. З підприємства може бути відправлена покупцям тільки та продукція, яка була прийнята відділом технічного контролю. Під час здійснення контролю за якістю продукції, матеріалів, сировини, що постачаються, працівники підприємства керуються положеннями Інструкції про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю та якістю. У зазначеній Інструкції визначені методи перевірки продукції, порядок направлення постачальнику виклику його представника для участі у прийманні продукції і складанні акту в разі виявлення нестачі, некомплектності, невідповідності продукції та інших порушень. Санкції за постачання неякісної, некомплектної продукції передбачені в Положеннях про «поставки продукції виробничо- технічного призначення і товарів народного споживання. До обов'язків юридичної служби входять також організація систематичного обліку і збереження законодавчих актів з питань якості продукції, систематичне інформування підрозділів підприємства про чинне законодавство і зміни в ньому.
<< | >>
Источник: Шпаргалки.com. Правова робота в організаціях і установах. 2016
Вы также можете найти интересующую информацию в научном поисковике Otvety.Online. Воспользуйтесь формой поиска:

Еще по теме Нормативно-технічні документи, що визначають вимоги до якості продукції.:

  1. 7. Стандарти як нормативна база менеджменту якості продукції.
  2. 44. Стандарти як нормативна база менеджменту якості продукції.
  3. № _48_ Перевірка якості продукції і ритмічності її випуску.
  4. Правове забезпечення безпечності та якості сільськогосподарської продукції в Україні.
  5. 15.Вимоги к документам,що пред’являються для вчинення нотаріальних дій.Вимоги,щопредявляються к нотаріально оформленим документам.
  6. Робота юридичної служби, пов'язана з підвищенням якості продукції.
  7. 36. Правове регулювання якості та безпечності с/г продукції.
  8. 14.Контроль якості продукції, технологічного процесу
  9. Виготовлення продукції високої якості — одне з основних завдань органів господарського управління і підприємств.
  10. 29. Понятійно-категорійний апарат управління якості продукції в контексті операційного менеджменту.
  11. Порядок приймання продукції по кількості та якості при виконанні договорів поставки.
  12. 36. Сучасні моделі якості. Управління на основі моделей якості.
  13. Державний контроль в галузі охорони водних об'єктів: законодавчі вимоги щодо відтворення водних об'єктів і відновлення якості водних ресурсів.
  14. 91. Правові вимоги стосовно очищення шкідливих речовин, удосконалювання технологічних процесів та утилізації відходів: правовий вплив на впровадження маловідходних технологій, енергозберігаючої техніки нових видів палива і виробництво безпечної продукції.
  15. Технічні засоби нагляду і контролю.
  16. 68. Основные нормативные документы
  17. 2. Вимоги та етапи погодження проекту документу: візування, фірмовий бланк, підпис, печатка, гриф затвердження
  18. 20. Нормативные документы, регламентирующие содержание образования