1. Вступ. Предмет і завдання курсу «Історія України». Джерела та історіографія.

Людство завжди прагнуло зрозуміти минуле і сьогодення, побачити за ними

перспективу майбутнього. Набута віками історична пам’ять кожного народу бережно

передавалась з покоління в покоління, оскільки лише вона одна могла зберегти народ як

єдине ціле, не дати йому загубити себе у вирі історичних подій, пережити будь-які лихоліття,

часи руїни, втрати незалежності, державності, та знову відродитись, утвердити свою державу

і забезпечити собі майбутнє.

Звідси і таке ставлення народів світу до своєї історії.

Історичне минуле та сьогодення нашої землі, нашого народу вивчає наука «Історія

України». Предметом її вивчення є історія й розвиток людського суспільства на всіх

етнічних українських землях з найдавніших часів до сьогодення. Суб’єктами української

історії були й інші народи чи їх представники, які колись проживали чи проживають

сьогодні на території України. Це і їх земля, частка їх історії.

Вузівський курс «Історії України» має перед собою надзвичайно складні і

відповідальні завдання. Перш за все – систематизувати, поглибити й наповнити новим

змістом та матеріалом знання та уявлення, отримані ще в школі. Неупереджено, керуючись

принципами історизму та об’єктивності розкрити складний історичний шлях українського

народу, його органічний взаємозв’язок із загальноісторичним процесом, показати боротьбу

нації за незалежність, за державну самостійність, висвітити особливості рідної історії, її

місце в історії світу. Не меш важливим завданням курсу є виховання любові до рідної землі,

її народу, всього того, що ми називаємо високим словом – патріотизм.

Історія України як науки має свою джерельну базу, що є першоосновою, на базі якої

дослідники відтворюють (реконструюють) історичне минуле. Можна виділити наступні види

джерел: речові (знаряддя виробництва, предмети побуту, монети, споруди тощо); писемні

(записи на пергаменті, бересті, папері); етнографічні (дані про характерні особливості

культури, побуту, звичаїв); лінгвістичні (мова, діалекти); усні (пісні, думи, легенди,

4

перекази, прислів’я, приказки). Окремо варто згадати ще один вид джерел – графіті. Це

стародавні написи на стінах, на речах, на склі, на кераміці і т.п.

Кожна наука має свою історію формування й розвитку. Наука, що вивчає, як виникла і

розвивалась історична думка, як проходив процес нагромадження історичних знань, має

назву історіографія (з грецької – опис історії, тобто історія історичної науки).

Студентам потрібно звернути увагу на те, що вивчення історії України розпочалося

давно. Перші руські літописи були одночасно історичним джерелом й історіографією. Їх

традиції були продовжені в козацьких літописах – хроніках. В 1674 р. вийшов перший

посібник з історії України – «Синопсис», а наприкінці ХVІІІ ст. – «Історія Русів» (автор

остаточно не встановлений).

Українська історична наука з її розмаїттям шкіл і напрямків постає в ХІХ ст. Вона

була представлена такими іменами, як Д. Бантиш-Каменський («История Малой России»),

М. Маркевич («История Малороссии»), М. Максимович - батько української археології, М.

Костомаров («Богдан Хмельницький», «Мазепа та мазепинці» та ін.), В. Антонович, знавець

козаччини, засновник Київської школи істориків, найбільш яскравим представником якої був

М. Грушевський – автор величезної кількості ґрунтовних праць з історії України, перш за все

багатотомної «Історії України – Руси». Вже під його впливом формувалася ціла плеяда

українських істориків першої половини ХХ ст. – Д. Багалій («Історія Слобідської України»),

О. Єфименко («История украинского народа»), Д. Яворницький («Історія запорізьких

козаків»), І. Крип’якевич («Історія України») та інші.

В радянський період, починаючи з кінця 20-х років ХХ ст., склалися несприятливі

умови для розвитку історичної науки в цілому і для історії України зокрема. Характерним

для цього часу став розгляд історичного розвитку України як складової частини

загальноросійського історичного процесу. Внаслідок цього цілі періоди в історії України

залишалися поза увагою дослідників, порушувався принцип об’єктивності, вчені не мали

можливості вийти за межі існуючих ідеологічних догм. Проте, вважати цей період в

українській історіографії як цілком негативний було б несправедливим. Не маючи

можливості змінити домінуючі методологічні підходи, дослідники зосередили свою увагу на

накопиченні фактичного матеріалу, пошуку й залученню у науковий обіг нових документів;

значними були досягнення в археології.

На сучасному етапі українські історики, ряд з них згадані у рекомендованій літературі

по курсу «Історія України», яка подається в методичному посібнику, успішно долають

попередні хиби, переосмислюють минуле, й глибоко усвідомивши історичну правду з усіма

її суперечностями, відтворюють об’єктивну картину історичних подій в Україні,

співвідносять їх з сьогоднішнім днем.

5

<< | >>
Источник: Відповіді на екзамен з дисципліни Історія України. 2016
Вы также можете найти интересующую информацию в научном поисковике Otvety.Online. Воспользуйтесь формой поиска:

Еще по теме 1. Вступ. Предмет і завдання курсу «Історія України». Джерела та історіографія.:

  1. Тема 1. Вступ. Предмет і завдання курсу «Історія України». Найдавніше минуле на території сучасної України
  2. 1.Предмет, завдання методи, джерела курсу «Історія української державності».
  3. Лекція 1. ВСТУП ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ “ІСТОРІЯ УКРАЇНИ”
  4. Предмет, система, завдання, джерела курсу 'Правова робота в організаціях і установах"
  5. 1.. Об,экті предмет курсу, його мета і завдання.
  6. Предмет і завдання курсу «Вікова фізіологія і валеологія».
  7. 1) ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ, СИСТЕМА КУРСУ, ПОРІВНЯЛЬНА АДВОКАТУРА
  8. Відповіді з предмету Історія України, 2016
  9. Відповіді з предмету Історія України, 2016
  10. Шпаргалка по предмету - Історія України, 2017
  11. Відповіді на екзамен з предмету Історія України, 2016
  12. Відповіді з предмету - Новітня Історія України, 2016
  13. Глава 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ 1.1. УКРАЇНА 1.1.1. Предмет і основні поняття курсу
  14. 74. РАДЯНСЬКА ІСТОРІОГРАФІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ У 70-80-Х РР.
  15. Предмет курсу історії держави і права України. Методи вивчення історії держави і права України.
  16. 5. Предмет та система курсу «Порівняльна адвокатура». Особливості методології курсу
  17. 27. ГАЛИЦЬКА ІСТОРІОГРАФІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ (кін. 18 – поч. 19 ст.)
  18. Закони України та постанови Верховної Ради України як джерела аграрного права України.
- Античные государства Северного Причерноморья - Археология - Архивоведение - Великая Отечественная Война (1941 - 1945 гг.) - Всемирная история - Вспомогательные исторические дисциплины - Древняя Русь - Западная Украина (1921 - 1939 гг.) - Историография и источниковедение России - Историография и источниковедение стран Европы и Америки - Историография и источниковедение Украины - Историография, источниковедение - История античного мира - История Византии - История Древнего Востока - История древнего мира - История Древнего Рима - История Древней Греции - История Казахстана - История мировых цивилизаций - История науки и техники - История Новейшего времени - История Нового времени - История первобытного общества - История Р. Беларусь - История России - История средних веков - История стран Азии и Африки - История стран Европы и Америки - Історія України - Методы исторического исследования - Музееведение - Новейшая история России - Ранний железный век - Философия истории - Энеолит и бронзовый век - Этнография и этнология -