44. Галицька історіографія історії України другої пол. ХІХ ст..

У другій половині ХІХ ст. найбільш вагомим чинником у розвитку галицької історіографії та й національного руху в цілому стало русофільство як суспільно-світоглядний феномен, яке в українській науці здебільшого називають москвофільством.

Проблема галицького русофільства не є новою для сучасної української історіографії, про що свідчить чимала кількість наукових праць про неї. Дослідники переважно цікавились такими її аспектами, як національна ідентичність русофілів, їхні світоглядні уявлення та суспільно-політичні погляди, інституційний розвиток русофільства тощо. Для русофілів характерна своєрідна ієрархія ідентичностей, у якій легко виділити декілька рівнів самоідентифікації: регіональний («галицько-руський», «австро-руський»); мегарегіональний («південноруський», «малоруський»); загальнонаціональний («общеруський», «руський світ»); цивілізаційний («всеслов’янський», «слов’янський світ»). У своїй діяльності (у тому числі і науково-історичній) русофіли акцентували увагу на тому чи іншому рівневі ідентичності у залежності від тактичної ситуації.

Галицький історіографічний процес ХІХ ст. найдоцільніше характеризувати при допомозі поділу його саме на науково-історичні течії (найперше русофільсько-старорусинську, українофільсько-народовську), оскільки поширений серед дослідників поділ історіографії за напрямами (романтичний, позитивістський) у даному випадку буде досить нечітким та умовним. В русофільській течії галицької історіографії виділяють такі основні ідентифікуючі ознаки: панруська як загальнонаціональна, а «малоруська», «південноруська», «австро-руська», «галицько-руська» як регіональні форми ідентичності; означення власної національної історії як «общеруської»; осмислення свого національного минулого як історичного процесу на всіх східнослов’янських землях включно із Московською державою; ототожнення етнонаціонального (руськість) та релігійно-конфесійного (православ’я) чинників історичного процесу; погляди на давньоруську добу як на мірило вартості всіх інших історичних періодів та епох, а на Київську Русь — як на своєрідний еталон, форму ідеальної державності та суспільства.

Історики-русофіли відрізнялися від своїх ідейних опонентів (народовців) провіденціалістським тлумаченням історії. Керуючись своїми псевдоаристократичними переконаннями, русофіли вважали суб’єктом історичного процесу не народ в цілому, а лише його вищі, аристократичні класи та суспільні групи. В їх науковому світобаченні домінував погляд на історію як на діяння видатних осіб. У викладах політичної та соціальної історії доволі помітним є пріоритет першої. Належну увагу русофіли приділяли церковно-релігійній історії, висвітлюючи її переважно з тенденційних антикатолицьких та антиуніатських позицій. Церковно-конфесійне протистояння вони мислили як невід’ємну складову національно-політичної боротьби.

Ключовим поняттям у працях вчених-русофілів виступає так званий «руський світ» («русский мир»), яким охоплено увесь панруський, східнослов’янсько-православний простір. «Руський світ» був для русофілів передовсім цивілізаційним, духовно-культурним простором, із яким вони себе повністю ототожнювали.

Русофільська течія галицької історіографії відіграла вагому роль у процесі становлення національної ідентичності та історичної свідомості галичан. Головну заслугу істориків-русофілів вбачаємо насамперед у розв’язанні проблеми «відпольщення», тобто у відмежуванні своєї ідентичності від польських національно-історичних концепцій. Так само важливим науковим внеском русофілів вважаємо включення давньоруської доби до обсягу історичної свідомості галицьких русинів й обґрунтування тези про визначальну роль давньоруської епохи в руській (українській) національній історії.

<< | >>
Источник: Відповіді на екзамен з української історіографії.. 2016
Вы также можете найти интересующую информацию в научном поисковике Otvety.Online. Воспользуйтесь формой поиска:

Еще по теме 44. Галицька історіографія історії України другої пол. ХІХ ст..:

  1. 27. ГАЛИЦЬКА ІСТОРІОГРАФІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ (кін. 18 – поч. 19 ст.)
  2. 74. РАДЯНСЬКА ІСТОРІОГРАФІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ У 70-80-Х РР.
  3. 10. ІСТОРИЧНІ ТВОРИ ДРУГОЇ ПОЛ. 16-ПЕРШОЇ ПОЛ. 17 СТ.
  4. 24. В історії науки та культури України кінця ХІХ - першої половини ХХ ст. у вивченні проблем державності і демократії в Україні визначне місце належить Михайлу Сергійовичу Гру-шевському (1866-1934 рр.)
  5. 38. Промисловий переворот та особливості становлення індустріального суспільства в українських землях (др. пол. ХІХ – пер. пол. ХХ ст.).
  6. 34. Громадівський рух другої половини ХІХ ст.
  7. Політичні погляди мислителів другої половини ХІХ - першої чверті ХХ ст.
  8. 1. Вступ. Предмет і завдання курсу «Історія України». Джерела та історіографія.
  9. 106.Проблеми грошового обігу та фінансів у працях українських економістів другої половини ХІХ‑початку ХХ ст.
  10. Предмет курсу історії держави і права України. Методи вивчення історії держави і права України.
  11. 107. Розробка теорії акціонерного підприємництва в українській економічній думці другої половини ХІХ‑початку ХХ ст.
  12. 39.Політична криза у Німеччині другої пол.11ст. Боротьба імператорів за інвеституру.
  13. 23. ВІДОБРАЖЕННЯ ІСТОРІЇ ЗАПОРІЖЖЯ В ДРУГІЙ ПОЛ. 18 СТ.
  14. Лекція 13. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939-1945 рр.)
  15. 80. СУЧАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ЗАРУБІЖНИМИ ВЧЕНИМИ.
  16. 1. Початок Другої світової війни і Україна
- Античные государства Северного Причерноморья - Археология - Архивоведение - Великая Отечественная Война (1941 - 1945 гг.) - Всемирная история - Вспомогательные исторические дисциплины - Древняя Русь - Западная Украина (1921 - 1939 гг.) - Историография и источниковедение России - Историография и источниковедение стран Европы и Америки - Историография и источниковедение Украины - Историография, источниковедение - История античного мира - История Византии - История Древнего Востока - История древнего мира - История Древнего Рима - История Древней Греции - История Казахстана - История мировых цивилизаций - История науки и техники - История Новейшего времени - История Нового времени - История первобытного общества - История Р. Беларусь - История России - История средних веков - История стран Азии и Африки - История стран Европы и Америки - Історія України - Методы исторического исследования - Музееведение - Новейшая история России - Ранний железный век - Философия истории - Энеолит и бронзовый век - Этнография и этнология -