17. Зміст системного підходу до вивчення політики.

Системный подход к политике впервые был детально разра­ботан в 50—60-х гг. нынешнего века известными американскими учеными Т. Парсонсом и особенно Д. Истоном - “Политическая система” (1953 г.). . Суть этого метода состоит в рассмотрении политики как целостного, сложно орга­низованного организма, как саморегулирующегося механиз­ма, находящегося в непрерывном взаимодействии с окружаю­щей средой через вход (воспринимающий требования граждан, их поддержку или неодобрение) и выход (принятые политичес­кие решения и действия) системы. Политической системе при­надлежит верховная власть в обществе. Она стремится к самосо­хранению и выполняет, по Д. Истону, две важнейшие функции: 1) распределение ценностей и ресурсов; 2) обеспечение принятия гражданами распределительных решений в качестве обязательных. За сравнительно ограниченный срок сис­темный подход к политике показал свою конструктивность и пред­ставлен в разнообразных теориях политических систем.

Основные принципы системного подхода:

- Целостность, позволяющая рассматривать одновременно систему как единое целое и в то же время как подсистему для вышестоящих уровней.

- Иерархичность строения, то есть наличие множества (по крайней мере, двух) элементов, расположенных на основе подчинения элементов низшего уровня элементам высшего уровня. Реализация этого принципа хорошо видна на примере любой конкретной организации. Как известно, любая организация представляет собой взаимодействие двух подсистем: управляющей и управляемой. Одна подчиняется другой.

- Структуризация, позволяющая анализировать элементы системы и их взаимосвязи в рамках конкретной организационной структуры. Как правило, процесс функционирования системы обусловлен не столько свойствами её отдельных элементов, сколько свойствами самой структуры.

- Множественность, позволяющая использовать множество кибернетических, экономических и математических моделей для описания отдельных элементов и системы в целом.

- Системность, свойство объекта обладать всеми признаками системы.

Представители системного направления в политической науке стремились выявить логику организации и функционирования политической жизни в обществе. Они рассматривали мир политического как живую систему, которая органически и генетически связана с окружающей средой и которая стремится к самосохранению.

Для того чтобы наглядно представить функционирование политической системы, создавались формальные модели (использовалось графическое изображение политической системы). Эти модели позволяли описывать политическую реальность в форме понятий и отношений между ними.

Системный подход тоже не был признан научным сообществом политологов безупречным. Отмечалось, что моделирование политической жизни имеет свои пределы, так как не все ее составляющие поддаются формализации. Политологов-системников упрекали и за то, что они исключительно большое внимание уделяли анализу стабильности политической системы; это фактически приводило их к апологии существующего.

<< | >>
Источник: Відповіді на екзамен з предмету Політологія. 2016
Вы также можете найти интересующую информацию в научном поисковике Otvety.Online. Воспользуйтесь формой поиска:

Еще по теме 17. Зміст системного підходу до вивчення політики.:

  1. Сучасні підходи до вивчення лідерства у СМГ
  2. 74. Сутність системного підходу до дослідження політичної сфери.
  3. 37. Початок науково-критичного підходу до вивчення історії України. М. Максимович.
  4. 37. Початок науково-критичного підходу до вивчення історії України. М. Максимович.
  5. 8.Дайте визначення політичного режиму та охарактеризуйте основні підходи до його вивчення.
  6. 21. Дайте визначення поняттю політична еліта та назвіть основні підходи до її вивчення.
  7. 7. Професійна кар’єра як предмет дослідження суч. психологічної науки. Основні наукові підходи до її вивчення
  8. Дати аналіз системного підходу до обґрунтування цілісності процесу виховання.
  9. 5.Розкрийте суть та значення системно-синергетичного підходу у дослідженні суспільства. Охарактеризуйте положення цивілізаційної парадигми.
  10. 157.Порівняйте підходи до проблеми співвідношення моралі й політики в історії політичної думки.
  11. 3. Зміст методології юриспруденції: концептуальні ідеї, методологічні принципи, підходи та методи.
  12. Розкрийте суть та значення системно-синергетичного підходу у дослідженні сусп-ва. Охар-йте положення цивілізаційної парадигми.
  13. 18. Зміст та структура етнонац відносин. Місце та роль етнонац політики в системі державної політики.
  14. 73. Сутність політики: основні теоретичні підходи (субстанціональний, інституціональний, соціологічний, теологічний, конфліктний і консенсусний).
  15. 15. Підходи до розроблення політик і стратегій управління ризиками та кризами на центральному, регіональному та місцевому рівнях.
  16. 1. Соціальна зумовленість і актуальність вивчення політології. 2. Політологія як наука про політику, політичне життя і політичні відносини
  17. Поняття і зміст митної політики.
  18. БІЛЕТ №1 1. Економічна політика: загальне визначення та зміст (35 б.)
  19. Билет 16 1.Економічна політика: загальне визначення та зміст (35 б.)
  20. 75 Політика «Українізації»: Форма І Зміст