80. Теорії демократії (колективістські теорії, ліберальні й елітарні концепції, плюралістична теорія, індентитарні та конкурентні теорії, теорія партисіпаторної демократії).

Колективістські концепції демократії не розрізняють особистість, суспільство, державу. Незважаючи на деякі відмінності, колективістські концепції демократії мають загальні риси:· заперечення автономності особистості;· первинність народу у здійсненні влади;· однорідність народу за складом;· абсолютність влади більшості.

Ліберальна (індивідуалістична) теорія демократії базується на ідеї автономності особистості, виділенні її з суспільства та держави. Основними положеннями ліберальної концепції є: · визнання особистості основним джерелом влади; · пріоритет прав людини над правами держави; · обмеження сфери діяльності держави, передусім, охороною суспільного порядку, безпеки громадян; · пріоритет ринкового регулювання економікою над державним управлінням; · розподіл влади як умова контролю громадян над державою.

Елітарна концепція демократії. Політична еліта визначається як самостійна, привілейована група або сукупність груп безпосередньо о вязана з володарюванням або тиском на владу. Попередниками сучасної елітарної демократії були Платон, Карлейль, Ніцше та ін. Найзагальнішими рисами, притаманними елітарним теоріям є · поділ суспільства на еліту і маси · тлумачення політичної нерівності як підвалини соціального життя · володіння владою завдяки приналежності до “обраної меншості” · розгляд історії як сукупності соціальних циклів, що характеризуються пануванням певних типів еліт.

Плюралістичні теорії виходять з того, що ні особистість, ні народ не є головними рушійними силами політики в демократичному суспільстві. Тільки в групі, а також в міжгрупових відношеннях, формуються інтереси, ціннісні орієнтири та мотиви політичної діяльності індивіду. Загальні риси плюралістичноі концепції демократії зводяться до: 1) відмові від прямої участі всіх у політичному процесі; 2) визнанні зацікавленої групи центральним елементом демократичної політичної системи, яка гарантує права та свободи особистості; 3) значного розширення діяльності держави, збереженню рівноваги конкурентних інтересів; 4) турботі про формування демократичної культури, підтримки державою соціально-обмежених верств населення.

Ідентитарні теорії демократії (від лат. Identitas – тотожність, ідентичність) виходять з того, що існує народ як певне цілісне утворення з єдиною волею, яка повинна бути виражена без опосередкованих ланок. Основний акцент переноситься на пряму демократію, а принцип представництва обмежується або заперечується взагалі. Суверенітет розуміється як здійснення загальної волі, при цьому сам індивід відчужує свої права на користь спільного

Конкурентна теорія демократії виходить з визнання можливого неспівпадання інтересів різних груп і права виражати власну думку. Визнається законність існування у суспільстві протиріч і конфліктів, завдяки чому і складається політична воля, основою для згоди вважається принцип більшості, але визнається, що меншість має право бути почутою. Ідея конкурентної демократії конкретизується в ліберальних і плюралістичних теоріях демократії.

Теорія партисипаторної демократії (демократії участі). Подібні уявлення про демократію знайшли продовження і конкретизацію в теорії партисипатрної демократії або демократії участі, сама теорія, розроблена в 60-х pp. XX ст. була досить популярною серед ідеологів лівих партій і рухів. Головні положення цієї теорії такі: 1) залучення всіх верств суспільства в політичний процес від вироблення рішень до їх здійснення; 2) поширення принципу участі на неполітичні сфери, наприклад, в освіті (доступність отримання освіти), в економіці (самоуправління і робітничий контроль на виробництві); 3) децентралізація прийняття рішень – це означає, що з менш складних питань рішення приймаються через процедури прямої демократії; 4) спрощення процедури виборів, стосовно США ідеологи лівих наполягають на відміні інституту виборців і на перехід до прямих виборців, на відміні системи реєстрації виборців.

<< | >>
Источник: Відповіді на екзамен з предмету Політологія. 2016
Вы также можете найти интересующую информацию в научном поисковике Otvety.Online. Воспользуйтесь формой поиска:

Еще по теме 80. Теорії демократії (колективістські теорії, ліберальні й елітарні концепції, плюралістична теорія, індентитарні та конкурентні теорії, теорія партисіпаторної демократії).:

  1. 167. Розробка теорії демократії та теорії еліт.
  2. Теорії лідерства : теорія рис лідера, ситуаційна теорія, поведінкова теорія лідерства, синтетична теорія. Поняття про харизматичного лідера.
  3. 38. Сучасні теорії демократії.
  4. 45. Основні теорії демократії
  5. 43. Охарактеризуйте основні теорії раціональної електоральноїповедінки: «теорія близькості», «теорій напрямків», «проблемне голосування», «ретроспективне голосування»
  6. Ситуаційні теорії лідерства. Модель Ф.Фідлера. Теорія П.Херсі та К.Бланшара.
  7. 83. Теорії лідерства: теорія рис, визначальної ролі послідовників, ситуаційна, синтетична.
  8. 100. Розкрийте причини та зміст еволюції кейнсіанської теорії: теорія Дж. М. Кейнса, неокейнсіанство, посткейнсіанство.
  9. Поведінкові теорії лідерства. Теорія Р.Блейка та Дж.Моутон.
  10. 100. Розкрийте причини та зміст еволюції кейнсіанської теорії: теорія Дж. М. Кейнса, неокейнсіанство, посткейнсіанство.
  11. Теорія корпоративної демократії
  12. 81. Теорії еліт (г. Моска, в.Парето, Р. Михельс). Теорії лідерства.
  13. Двофакторні теорії детермінації розвитку особистості. Теорії конвергенції та конфронтації двох факторів.
  14. 8.2. Вплив сучасних економічних концепцій на формування теорії економічної програми та теорії її впровадження в умовах України