28. Воєнні дії на українській території на початковому етапі Великої Вітчизняної війни.

Причини поразки радянських сил. Дуже важливе місце у планах німецького командування відводилось взяттю у найкоротші сроки України з її величезними сировинними ресурсами і родючими землями. Цим самим Гітлер та його кліке намагалися посилити свою воєнну економіку, створити вигідний плацдарм для швидкої перемоги над СРСР і досягнення світового панування.Після сигналу «Дортмунд» фашистська Німеччина раптово напала на СРСР (22.06.41р.).Мобільні угрупування «Північ», «Центр» і «Південь» німецької армії швидко просувалися на Ленінград, Москву, Київ. До середини червня фронт стратегічного наступу гітлерівських військ досяг 3000км., глибина вторгнення на головних напрямках – 400-600км.Група армій «Південь» під командуванням фельдмаршала Рундштадта була націлена на Україну. В ній нараховувалося 57 дивізій; 9 танкових та моторизованих, близько 1 тис. літаків.Їм протистояли Південно-Західний фронт (командуючий М. Кирпонос) та Південний фронт (командуючий І. Тюлєнєв).У смузі Київського особливого військового округу перевага сил була на боці радянських військ (у живій силі в 1,2 рази, у літаках у 2,5 рази, танках – у 5 разів).З 23 по 30 червня відбулася найбільша танкова битва у районі м. Львова. На південь від Львова наступали союзники Німеччини – угорці на Станіслав та румуни на Могилів-Подільський та Одесу.За три тижні війни 28 радянських дивізій було повністю розгромлено, а ще 72 дивізії втратили понад 50% особового складу – це 3/5 військ, що перебували у західних округах.Український напрямок для Гітлера був одним із головних, і це чітко виявилось у процесі експансії проти СРСР. 18 серпня він припиняє наступ на Москву і переорієнтовує вістря головних ударів на Ленінград і Київ, наголошуючи, що наступ на столицю України – «безпосереднє стратегічне завдання».У середині липня 1941р. на житомирсько-київському, уманському і одеському напрямках точилися вирішальні бої.Оборона Києва тривала більше двох місяців (з 7 липня по 26 вересня). Під Уманню було ліквідовано фашистами дві армії. Після чого під Полтавою замкнулись у кільце броньовані німецькі «кліщі». У полон потрапило 660 тис. чол. З яких 60 тис. командирів.Командуючий фронтом М. Кирпоніс, секретар ЦК КП(б)У М. Бурмистенко та група генералів загинули.Оборона Одеси тривала 73 дні (з 4.08. по 16.10.1941р.), що мало велике стратегічне і політичне значення, вона приковувала 18 дивізій противника.У грудні 1941р. під Москвою було розгромлено 38 дивізій фашистів, що зірвало план “Бліцкригу”, створивши умови для контрнаступу радянських військ.На пропозицію Генерального штабу в березні 1942р. плану операції на весну і початок літа 1942р., головною ідеєю якого була активна стратегічна оборона, накопичення резервів, а потім рішучий наступ. Сталін вимагав організації серії наступальних операцій на окремих напрямках. Що в кінцевому результаті загрожувало бідою.4 липня 1942р. після 8-ми місячної оборони було втрачено м. Севастополь. Ворог втратив 300 тис. чол. А до цього німці захопили Керченський півострів.Катастрофою завершився початий 12 травня наступ на харківському напрямку (в полон потрапило 240 тис. червоноармійців).Ці поразки різко змінили ситуацію на користь німців, які оволоділи стратегічною ініціативою, 28.06.42р.

ними був розпочатий широкомаштабний наступ. 22.07.42р. після захоплення фашистами м. Свердловська Ворошиловоградської області, вся територія УРСР була остаточно окупована.Отже, некомпетентність воєнно-стратегічного керівництва, незавершеність процесу переозброєння, мобілізаційна неготовність армії, багато тактичних прорахунків та інші фактори були основними причинами трагічних поразок та катастроф на початковому етапі війни.Плани фашистів що до українських земель у воєнний період – матеріальна база і зручний плацдарм для ведення бойових дій у повоєнний – одне з кращих місць для розгортання німецької колонізації. Причини поразок: * Радянське керівництво на чолі з Й. Сталіним не вжило необхідних заходів для належної підготовки радянських військ до відсічі ворога; постійне зважання на тезу, що пакт про ненапад є гарантією мирних відносин з гітлерівською Німеччиною, дезорієнтувало армію і народ (заява ТАРС від 14 червня 1941 р., у якій версія про підготовку Німеччини до нападу СРСР називалася провокаційною).*Й. Сталін і Генеральний штаб припустився серйозних прорахунків у визначення напрямку головного удару ворога. Радянське командування головним помилково вважало наступ на Україну, тоді як згідно з планом „Барбаросса” головний удар мала здійснити група армій „Центр”. *Значний військовий досвід німецького командування і бойових частин у веденні сучасних мобільних бойових дій із застосуванням значної кількості танків і літаків.*Невдале розташування радянських військ для ведення оборонних боїв – вони розміщувалися трьома ешелонами один за одним (57, 52 і 62 дивізії), у результаті чого військові з’єднання вступали в бій по черзі і це давало можливість розбити їх частинами.*Радянські війська не готувалися до оборонних боїв. Війну передбачалося вести „малою кров’ю на території ворога”. Склади боєприпасів та іншого воєнного майна розташовувалися занадто близько до кордонів і вже в перші дні опинились у руках ворога.*Оборонні споруди на новому кордоні на початку бойових дій не були збудовані. До того ж вони були невдало розташовані (лінія Молотова). Оборонні споруди на старому кордоні були роззброєні.*Масові репресії в армії 1937 – 1938 рр. і в подальші роки призвели до винищення кращих кадрів Червоної армії (було знищено понад 37 тис. осіб командного складу всіх рівнів, був репресований весь командний склад КОВО). Нові командири не мали достатнього бойового і життєвого досвіду.*Війська не були вчасно приведені в бойову готовність (за окремим виключенням), щоб дати належну відсіч ворогові, незважаючи на те, що сталінське керівництво було вчасно попереджене про можливий напад.*Авіація була зосереджена на основних аеродромах, а не розкидана по польових, що призвело до величезних утрат на початку війни (у перші години війни на 66 аеродромах було знищено 579 літаків).*Зброя знаходилась у незадовільному стані. Значна частина танків старого зразка потребувала ремонту. Не вистачало засобів зв’язку, транспорту тощо. Низький рівень технічної підготовки бійців.*Незавершеність переозброєння і реорганізації Червоної армії, що почалась 1939 р. і мала завершитися 1942 р. Недостатнє володіння особовим складом новими зразками зброї.

<< | >>
Источник: Ответы по предмету - История Украины (1916 - современность). 2016

Еще по теме 28. Воєнні дії на українській території на початковому етапі Великої Вітчизняної війни.:

  1. 29.Характеристика німецького окупаційного режиму на території України під час Великої Вітчизняної війни.
  2. 2. Початок Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. Партизанський і підпільний рух на українській землі.
  3. 7.. Діяльність більшовиків на українській території в роки революції та громадянської війни.
  4. Тема. Воєнні дії в 1941 - 1942 pp.
  5. Воєнні дії проти Польщі в 1654-1656 рр.
  6. 96. Типові слідчі ситуації, завдання та засоби їх вирішення на початковому етапі розслідування шахрайства
  7. Укр.. в роки 2-ї світової війни Возєднання укр.. земель в контекстіподій початкового періоду 2-ї світової війни
  8. 78)Порівняйте економічні програми та дії урядів щодо виходу з Великої депресії в США та Німеччини.
  9. Українській рахунок війни
  10. 78. Порівняйте економічні програми та дії урядів щодо виходу з Великої депресії в США та Німеччини.
  11. Україна на завершальному етапі війни
  12. 78 Напад Німеччини та її союзників на СРСР. Бойові дії на території України у 1941 р.
  13. 4. Міжетнічні конфлікти і війни на території колишньої Югославії
  14. 3. Українські землі напередодні і на початку Другої світової війни.
- Античные государства Северного Причерноморья - Археология - Архивоведение - Великая Отечественная Война (1941 - 1945 гг.) - Всемирная история - Вспомогательные исторические дисциплины - Древняя Русь - Западная Украина (1921 - 1939 гг.) - Историография и источниковедение России - Историография и источниковедение стран Европы и Америки - Историография и источниковедение Украины - Историография, источниковедение - История античного мира - История Византии - История Древнего Востока - История древнего мира - История Древнего Рима - История Древней Греции - История Казахстана - История мировых цивилизаций - История науки и техники - История Новейшего времени - История Нового времени - История первобытного общества - История Р. Беларусь - История России - История средних веков - История стран Азии и Африки - История стран Европы и Америки - Історія України - Методы исторического исследования - Музееведение - Новейшая история России - Ранний железный век - Философия истории - Энеолит и бронзовый век - Этнография и этнология -