загрузка...

38. Суспільно-політичне і духовне життя республіки у середині 1950-х - першій половині 1960-х рр. з

дійснювалися реформи, що певною мірою сприяли розвитку економіки, освіти, науки. Певною мірою розширювалися права національних республік. Збільшено асигнування на забезпечення науково-технічного прогресу, підвищено самостійність колгоспів і радгоспів, сільське господарство вперше стало рентабельним. Але, на жаль, усе це робилося значною мірою за старими рецептами, переважно екстенсивним шляхом. Іншою серйозною вадою було те, що, як і раніше, продукція народного господарства тільки на внутрішньому ринку і частково в країнах „соціалістичного табору” та деяких слабкорозвинутих країнах світу. Її якість не відповідала світовим стандартам. У цей час Україна виступала одним з основних виробників сільськогосподарської продукції. Проте село на середину 50-х років залишалося ще напівзруйнованим, а колгоспники – безправними. Увага спрямовувалася на нарощування кількісних факторів, розширення площ під зернові культури. В УРСР удвоє збільшилися посівні площі під кукурудзу. Загострилися проблеми в розвиткові тваринництва. Значно зросли асигнування на освіту і охорону здоров’я, скорочено тривалість робочого дня до 7год. Хрущовська „відлига” сприяла національно-духовному пробудженню і культурному розвитку України. Розширилася сфера вживання української мови, збільшилося видання українських книжок. Розпочалось видання фундаментальних наукових праць, що піднімало престиж української науки і культури.Проте ці заходи були непослідовними. У 1958 р. був прийнятий закон про зв’язок школи з життям, за яким, зокрема, батьки не мали права відмовитись від вивчення їхніми дітьми російської, англійської чи німецької мов, однак могли відмовитись від української і в результаті українська мова втрачала престиж. Ідеологічна і політична практика сталінізму набирала відкрито великоруських шовіністичних рис. Це завдало значної шкоди всьому українському суспільству.Отже, десталінізація і „хрущовська відлига” носили поверховий характер і не зачіпали основ командно-адміністративної системи (залишились монополія КПРС на владу і недоторканою марксистсько-ленінська ідеологія, зберігалися основні функції політичної поліції (КДБ). Рівень життя народу підвищувався повільно. Виникли серйозні труднощі з хлібом. У країні зростало невдоволення.

Загострювалась ситуація і в партійному керівництві. Стиль та методи керівництва М. Хрущова викликали роздратування значної частини партноменклатури, яка за роки сталінського режиму звикла до гарантованості свого панівного становища і не бажала цього втрачати.Позитивним змінам у суспільно-політичному житті сприяла часткова реабілітація жертв сталінських репресій. До 1957 р. було повернуто більше 65 тис. депортованих членів сімей, пов'язаних з діяльністю українських націоналістів.Перший етап. Март—іюнь 1953 р. Спочатку роль реформатора спробував узяти на себе Л. П. Берія, для багатьох втілюючий колишній репресивний курс. 27 березня 1953 р. Верховна Рада СРСР оголосила амністію для всіх ув’язнених, чий термін був менше 5 років. Головним результатом амністії стало звільнення великого числа карних злочинців, які, вийшовши з в'язниць, створили в містах напружену криміногенну обстановку. У квітні послідували реабілітації людей, проходящих у справі «лікарок-вбивць» і «мінгрельському» справі. У цьому був розрахунок на отримання симпатії частини радянського суспільства.Другий етап. Червень 1953 р. — січень 1955 р. За ініціативою Н. С. Хрущева була створена спецкомісія, яка повинна була вивчити всі матеріали репресій проти партійних і радянських діячів періоду 1930—1940-х рр. На їх основі Хрущев вирішив засудити «культ особи Сталіна» на майбутньому XX з'їзді КПРС. До складу комісії з розслідування діяльності Сталіна увійшли: секретар ЦК КПРС А. Б. Арістов, голова ВЦСПС Н. М. Шверник, працівник Комітету партійного контролю при ЦК П. Т. Комарів. Очолив роботу комісії секретар ЦК КПРС академік П. Н. Поспелов. Масовим процес реабілітації репресованих став після XX з'їзду КПРС, що відбувся 14—25 лютого 1956 р. Третій етап. Січень 1955 р. — червень 1957 р. Частину партійних керівників рахували, що критика радянських буд, все ж завуальований що звучала в доповіді Хрущева на XX з'їзді, здатна поступово підірвати і зруйнувати соціалізм в СРСР. Засудження «культу особи» Сталіна викликало обурення в Р. М. Маленкова, В. М. Молотова і Л. М. Кагановіча, значною мірою відповідальних за масові репресії 1930—1940-х рр., ы саме тому вони невдовзы прибрали Хрущова,щоб не стати засудженими.

<< | >>
Источник: Ответы по предмету - История Украины (1916 - современность). 2016

Еще по теме 38. Суспільно-політичне і духовне життя республіки у середині 1950-х - першій половині 1960-х рр. з:

  1. 1. Суспільно-політичне та соціально-економічне життя у другій половині 60-х – першій половині 80-х рр.
  2. 40.Розвиток економіки України у 1950-х - першій половині 1960-х рр.
  3. Лекція 15. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОЦЕСИ ТА ПОЛІТИЧНЕ СТАНОВИЩЕ В УКРАЇНІ У СЕРЕДИНІ 50-х – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 80-х РОКІВ.
  4. 2. Політичне становище та духовне життя республіки в умовах тоталітаризму.
  5. 3. Суспільно-політичне та духовне життя українського народу.
  6. 37. Суспільно-політичний рух в західноукраїнських землях в першій половині 19 ст. Гурток ,,Руська Трійця
  7. Ходак Інна Володимирівна. ПРОСВІТНИЦЬКА ТА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ІЄРАРХІВ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТ., 2014
  8. 2. Суспільно-політичне життя України на початку ХХ. Виникнення та діяльність українських політичних партій.
  9. 4. Суспільно-політичне життя
  10. 4. Суспільно-політичне та культурне життя.
  11. Лекція 12. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ, ПОЛІТИЧНЕ І ДУХОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНСЬКІЙ РСР (1929-1938 рр.)
  12. 2. Суспільно-політичне життя в Україні за часів тоталітаризму.
  13. 2. Етапи політичного розвитку Київської Русі. Особливості її суспільно-політичного життя та культури. Політичний розвиток Київської Русі умовно можно поділити на три періоди:
  14. 2. Суспільно-політичне життя. Створення багатопартійної системи.
  15. 2. Суспільно-політичне життя 1945-1953 рр.
  16. 23.Принципи демократичного влаштування суспільно-політичного життя.
  17. 61 Суспільно-політичне життя України в кінці 20-х - 30-х рр.
  18. 61. Суспільно-політичне і культурне життя українського народу в 20-ті роки
  19. 58. Основні тенденції суспільно-політичного життя в Україні на рубежі ХХ і ХХІ ст.
  20. 1. Українські землі у ІІ половині ХVІІ – ХVІІІ ст.: соціально-економічний розвиток та політичне життя.
- Античные государства Северного Причерноморья - Археология - Архивоведение - Великая Отечественная Война (1941 - 1945 гг.) - Всемирная история - Вспомогательные исторические дисциплины - Древняя Русь - Западная Украина (1921 - 1939 гг.) - Историография и источниковедение России - Историография и источниковедение стран Европы и Америки - Историография и источниковедение Украины - Историография, источниковедение - История античного мира - История Византии - История Древнего Востока - История древнего мира - История Древнего Рима - История Древней Греции - История Казахстана - История мировых цивилизаций - История науки и техники - История Новейшего времени - История Нового времени - История первобытного общества - История Р. Беларусь - История России - История средних веков - История стран Азии и Африки - История стран Европы и Америки - Історія України - Методы исторического исследования - Музееведение - Новейшая история России - Ранний железный век - Философия истории - Энеолит и бронзовый век - Этнография и этнология -