17. Суспільно-політична ситуація в УСРР у 1920-ті

Політична сфера: - відсутність органів самоврядування- заборона українським представникам обіймати адміністративні посади в державі, керівні посади в армії- обмеження політичних прав українцівЕкономічна сфера:Колоніальний характер економіки, штучне гальмування економіки- панівне становище іноземного капіталу- переважання аграрного сектора- екстенсивний розвиток сільського господарстваНаціональне життя:- асиміляція українського населення- обмеження у сфері освіти та культури- національне гноблення українського населення.Українські землі у складі Польщі.- поділ польських земель на корінні польські землі (А) та окраїнні переважно білорусько – українські землі (Б).- політика колонізації- політика пацифікації – офіційна назва масових репресій польської влади щодо українського населення Галичини- пошук компромісу 1926-1937.“Великий перелом” 20-х рр. посилив процес відчуження виробника від засобів виробництва, висунув на перший план позаекономічний примус , призвів до різкого падіння життєвого рівня народу (ціни у 30-і рр. зросли у 6,4 рази), що зумовило зростання психологічної напруги у суспільстві. крім цього, прискорена індустріалізація , суцільна колективізація і протиріччя, що виникли при їх здійсненні, суттєво дестабілізували внутрішній розвиток СРСР.В умовах перманентної “надзвичайної ситуації в країні” для політичного керівництва все чіткішою ставала потреба міцної державної влади, здатної не тільки контролювати, а й спрямовувати суспільні процеси. Це завдання міг виконати тоталітарний режим , що сформувався в СРСР у 30-х ррВін виникає тоді коли надмонополізація економіки, виробництва веде до одержавлення всіх сфер життя країни.Причинами встановлення тоталітарного режиму в СРСР були : відсутність традицій демократії, низький рівень політичної культури населення , поступове зростання партійного та державного апарату , диктатура ВКП (б) в політичній сфері, командно-адміністративна система управління державною економікою.Про зміцнення тоталітаризму в Україні у 20 – 30-х рр. свідчать такі тенденції на процеси:*Утвердження комуністичної форми тоталітарної ідеології. Це утвердження йшло через безкомпромісну боротьбу з релігією (1930 р. ліквідовано УАКПЦ), ідеологічне протистояння із “зміновіхівською” інтелігенцією, (1924 р. – процес над т.зв. “Центром дій”), завоювання “Просвіт” (1929-1930 рр.. були закриті всі “Просвіти”),боротьба проти ухилів у партії. Монополію на істину мали забезпечити органи цензури створені на початку 20-х рр.*Монополізація влади більшовицькою партією, усунення з політичної арени інших політичних партій. Наприкінці громадянської війни в Україні легально існували три партії : КП (б)У як філіал РКП (б) ; Українська партія соціалістів-революціонерів боротьбистів, які з березня 1920 р. самоліквідувались і влилися до КП (б)У ; УКП – утворилися з лівого крила УСДРП на початку 1920 р., проіснувала до 1925 р. На ХУІ з’їзду ВКП (б) (червень 1930 р.) з усією відвертістю було заявлено : “Наша партія є хребет пролетарської диктатури . Наша партія керує усіма організаціями пролетаріату й усіма сторонами діяльності пролетарської диктатури, починаючи з придушення класових ворогів і закінчуючи питаннями коноплі, льону, свинарства…” До Конституції СРСР 1936 р.

вперше увійшло положення про керівну і спрямовуючу роль комуністичної партії у політичній системі.*Зрощення правлячої партії з державним апаратом . У 1938 р. до Верховної Ради УРСР було обрано 304 депутати, з яких 222 комуністи, 36 комсомольців, 46 безпартійних. В 1934 р. серед керівників і спеціалістів важкої промисловості України комуністи становили ¼; серед директорів підприємств – майже 70%.*Встановлення монопольного контролю з боку партійно-державного апарату над економічною сферою, централізація керівництва економікою. Утворюється командно-адміністративна система , як певна форма організації суспільства (і відповідного типу управління). Особливо важливим елементом адмін.команд. системи був апарат – зв’язуюча ланка між “верхами” і “низами”. Управлінський апарат в Україні був досить громіздким : 1928 р. в народному господарстві було 1 млн.942 тис. робітників і службовців, з яких 242 тис. складали апарат органів державного і господарського управління, і ін. Управлінцем був кожен восьмий . На жаль кількість не переходила у якість. Командна економіка стала своєрідним фундаментом тоталітаризму в СРСР. ЇЇ основним стержнем була “надзвичайна система” суспільної організації, що базувалася на монополії партійно-державного апарату та владу. Збереження і зміцнення системи монополій породжували насилля. Підтвердженням цього можуть бути слова Сталіна сказані на ХУІ з’їзді ВКП (б) “Репресії в галузі соціалістичного будівництва є необхідним елементом наступу …..” У довоєнний період Україною прокотилося три хвилі масових репресій (починаючи з 1929 р.); І – (1929-1931 рр.) – розкуркулення , депортація; ІІ – (1932-1934 рр.) – штучний голод, постишевський терор, репресії після вбивства С.Кірова; ІІІ – (1936 – 1938 рр.) – доба “Великого терору”.Головним завданням масових репресій були:*Ліквідували організовану опозицію та інакомислення;*Забеспечили державу через систему ГУЛАГУ безплатною робочою силою;*Тримали під жорстким контролем хід суспільних процесів.Перші кроки до масового терору – це боротьба із “шкідниками”, яка розпочалася в умовах згортання непу. Сигналом до неї стала “Шахтинська справа” (1928 р.) (Харківський центр”).Після цієї справи розпочалася цілеспрямована боротьба проти кадрів української національної інтелігенції. “Звинувачення” і “викриття” наростали, як снігова лавина. Були сфабриковані такі справи, як : процес над “Спілкою визволення України” (1930 р.); “Українським національним центром”, “Українською військовою організацією”, справа про “контрреволюційну” організацію на селі тощо. Репресії на обійшли і владні структури. Згідно з рішенням ХУІ конференції ВКП(б) і ІІ Всеукраїнської конференції КП(б)У протягом 1929-1930 рр., в Україні була проведена “чистка” в 61 823 установах радянського державного апарату; з 338 тис. осіб, які проходили “чистку” звільнено майже 40 тис. (11%).

<< | >>
Источник: Ответы по предмету - История Украины (1916 - современность). 2016

Еще по теме 17. Суспільно-політична ситуація в УСРР у 1920-ті:

  1. 71 Соціально-економічне становище та суспільно-політичний рух у 1920-1930 рр. на західноукраїнських землях
  2. 7. Спроби стабілізувати воєнно-політичну ситуацію в Україні.
  3. 2. Суспільно-політичне життя України на початку ХХ. Виникнення та діяльність українських політичних партій.
  4. Суспільно-політичні процеси в Україні в міжвоєнний період(1921-1939 роки Національно-культурне відродження в УСРР 20-х років
  5. 50.Політична боротьба з утворенням СРСР та участь у ній керівництва УСРР.
  6. 44. Економічна і соціально – політична криза в УСРР на початку 20 – х років.
  7. 54. Супільно – політичне життя в УСРР у 30 – ті рок. Утвердження тоталітарного режиму.
  8. 2. Етапи політичного розвитку Київської Русі. Особливості її суспільно-політичного життя та культури. Політичний розвиток Київської Русі умовно можно поділити на три періоди:
  9. 41 Політична ситуація в Україні після Лютневої революції 1917 р.
  10. 4. Суспільно-політичне та культурне життя.
  11. 4. Суспільно-політичне життя
  12. 230. Використання методу конкретних ситуацій, бізнес-ситуацій при вивченні економічних дисциплін
  13. 38. Суспільно-політичний ідеал І.Франка.
- Античные государства Северного Причерноморья - Археология - Архивоведение - Великая Отечественная Война (1941 - 1945 гг.) - Всемирная история - Вспомогательные исторические дисциплины - Древняя Русь - Западная Украина (1921 - 1939 гг.) - Историография и источниковедение России - Историография и источниковедение стран Европы и Америки - Историография и источниковедение Украины - Историография, источниковедение - История античного мира - История Византии - История Древнего Востока - История древнего мира - История Древнего Рима - История Древней Греции - История Казахстана - История мировых цивилизаций - История науки и техники - История Новейшего времени - История Нового времени - История первобытного общества - История Р. Беларусь - История России - История средних веков - История стран Азии и Африки - История стран Европы и Америки - Історія України - Методы исторического исследования - Музееведение - Новейшая история России - Ранний железный век - Философия истории - Энеолит и бронзовый век - Этнография и этнология -