загрузка...

63 Початок другої світової війни. Її причини і характер. Українське питання напередодні та на початку другої світової війни.

Українське питання у вузькому розумінні - це питання про місце і роль українського фактора у внутрішньому житті держав, до складу яких входили українські землі,, у широкому - це питання про умови і механізм возз'єднання українських земель та про створення власної української державності.

Напередодні Другої світової війни чітко визначилися три групи країн, зацікавлених у вирішенні українського питання. Перша група - СРСР, Польща, Румунія, Чехословаччина — країни, до складу, яких входили українські землі, їхня основна, мета - втримати вже підвладні землі і приєднати нові.

Друга група - Англія, Франція і частково США (тобно країни що прагли задовольнити свої інтереси). Третя група — Німеччина, яка, борючись за "житгєвий простір", активно претендувала на українські землі, і Угорщина, яка, будучи иевдоволеною умовами Тріанонського мирного договору 1920 р., активно дома­галася повернення Закарпатської України.

Український народ не міг вирішити свого національного питання, все залежало від інтересів різних, насамперед великих держав і від співвідношення сил, які могли ці інтереси захистити.

Після приходу фашистів до влади (у березні ~ травні І 93З р.) Розенберг здійснює напівофіційні візити по Локарно і Лондона, де під час таємних нарад з. італійськими та англійськими політичними діячами обґрунтовує „план поділу Росії шляхом відриву від Радянської України".

Намагаючись відвести від себе загрозу агресії, та спрямувати її на схід, зіштовхнути нацизм з більшовизмом, уряди Англії та Франції пішли на

Мюнхенську змову (29 - 30 вересня 1938 р.), що поклала початок руйнації Чехословацької держави. Чехословацька проблема у цей період стала центральною у європейській політиці, а питання про подальшу долю Закарпатської України - однією з головних складових частин цієї проблеми.

Річ у тім, що, крім Німеччини, свою зацікавленість у подальшій долі Закарпатської України енергійно демонстрували Угорщина та Польща. Особливо активною була Угорщина, яка домагалася відокремлення чехословацької території, заселеної угорцями, і надання словакам і західним українцям права на самовизначення.

Таке „піклування" хортистів мало на метії не що інше, як приєднання до Угорщини усієї Чехословаччини та Закарпаття. Польща підтримувала угорські загарбницькі плани, сподіваючись на те, що, коли буде встановлено спільний угорсько-польський кордон у Карпатах, вона матиме змогу створити під власним керівництвом „інтермаріум" - блок малих і середніх держав між Балтійським і Чорним морями і, таким чином, стати важливим суб'єктом європейської політики.

З проголошенням автономії Карпатської України Гітлер майстерно використовує українське питання як засіб тиску і шантажу у відносинах не тільки з противниками, а й із потенціальними союзниками.

У цей період в Німеччині, очевидно, не лише з пропагандистською метою вивчається питання про створення „Великої України".

2 листопада 1938 р за рішенням німецько-італійського арбітражу у Відні Карпатська Україна мусила віддати Угорщині 1856 км2 своєї території з населенням 180 тис. жителів, куди входили.два найбільші міста: столиця Ужгород і Мукачів. Це рішення було своєрідним авансом Угорщині, яку Німеччина намагалася перетворити на свого сателіта. Водночас, зберігай Карпатську Україну, Гітлер залишив у своєму активі серйозні засоби тиску не тільки на Угорщину, яка не отримала всього, чого бажала, а й на Польщу та СРСР, за рахунок територій яких могла з часом бути створена „Велика Україна".

Отже, через низку обставин "українське питання" напередодні Другої світової війни займало одне з центральних місць у міжнародній політиці. В тому чи іншому варіанті у його вирішенні були зацікавлені три групи країн: ті, які володіли україн­ськими землями, які бажали володіти і які задовольняли свої геополітичні інтереси, використовуючи гру на "українській . карті", На жаль, український народ не міг самостійно вирішити свої проблеми. У цей час все залежало від балансу інтересів різних, насамперед великих, держав і від співвідношення сил, які могли ці інтереси захистити.

<< | >>
Источник: Ответы по истории Украины. 2016

Еще по теме 63 Початок другої світової війни. Її причини і характер. Українське питання напередодні та на початку другої світової війни.:

  1. 58. Українське питання напередодні Другої світової війни.
  2. 3. Українські землі напередодні і на початку Другої світової війни.
  3. 59. Українське питання в міжнародних стосунках напередодні Другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа і українські землі. Похід червоної армії в західну Україну.
  4. 25.Українська карта в планах тоталітарних режимів напередодні Другої світової війни.
  5. 38) Причини, характер і періодизація Другої Світової війни
  6. 39) Початок Другої Світової війни
  7. 70.Українське питання напередодні і на поатку ІІ світової війни.
  8. 1. Початок Другої світової війни і Україна
  9. 63. Звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Політичні наслідки Другої світової війни та українське питання.
  10. Лекція 13. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939-1945 рр.)
  11. 84 Українська РСР у системі міжнародних відносин після Другої світової війни. Створення ООН і місце україни в цьому процесі
  12. Тема. Світ після Другої світової війни
  13. 44) Підсумки та уроки Другої Світової війни.
  14. 35. Після другої світової війни
  15. 1. Основні тенденції розвитку країн Латинської Америки після Другої світової війни
  16. Наслідки Другої світової війни. Тимчасовий режим
  17. Встановлення комуністичного режиму після другої світової війни
  18. 1. Українське питання в політиці європейських держав напередодні та на початку війни.
  19. Перебудова державного апарату України в роки Другої світової війни.
- Античные государства Северного Причерноморья - Археология - Архивоведение - Великая Отечественная Война (1941 - 1945 гг.) - Всемирная история - Вспомогательные исторические дисциплины - Древняя Русь - Западная Украина (1921 - 1939 гг.) - Историография и источниковедение России - Историография и источниковедение стран Европы и Америки - Историография и источниковедение Украины - Историография, источниковедение - История античного мира - История Византии - История Древнего Востока - История древнего мира - История Древнего Рима - История Древней Греции - История Казахстана - История мировых цивилизаций - История науки и техники - История Новейшего времени - История Нового времени - История первобытного общества - История Р. Беларусь - История России - История средних веков - История стран Азии и Африки - История стран Европы и Америки - Історія України - Методы исторического исследования - Музееведение - Новейшая история России - Ранний железный век - Философия истории - Энеолит и бронзовый век - Этнография и этнология -