загрузка...

14. Перехід від воєнно-комуністичних методів господарювання до нової економічної політики.

НЕП в Україні Перехід від “воєнного комунізму” до НЕПу. У лютому 1921 р. пленум ЦК КП(б)У визнав недоцільною і непридатною для України заміну продрозкладки продподат-ком. Однак московське керівництво, Ленін розуміли, що подальше здійснення політики «воєнного комунізму» може призвести до селянської війни. На X з'їзді РКП(б) в березні 1921 р. Ленін переконав делегатів прийняти рішення про заміну продрозкладки натуральним продподатком. Було покладено початок системі заходів, які згодом назвали новою економічною політикою (неп). Суть НЕПу: 1. заміни розкладки натуральним і грошовим податками, що давало змогу селянам продавати надлишки власної продукції на ринку, 2. неп допускав вільну внутрішню торгівлю, передачу дрібних підприємств в оренду і приватну власність, іноземні концесії. 3. Запроваджувався госпрозрахунок на рівні трестів. 4. Практично призупинилося заснування нових колгоспів і радгоспів, набув розвитку кооперативний рух. Однак більшовицьке керівництво не збиралося відмовлятися від будівництва соціалізму. Тому вирішальні галузі економіки — важка промисловість, банки, транспорт і зовнішня торгівля — залишалися під контролем держави. Уже восени 1921 р. почали з'являтися перші трести. Так, величезний трест «Донвугілля» об'єднував переважну більшість великих шахт Донбасу, і на початку 1923 р. кількість робітників тресту сягала 94 тис. осіб. У 1923 р. внаслідок завершення основних робіт у галузі аграрної реформи основною фігурою на селі утвердився селянин-власник. У травні 1923 р. всі податки із селянських господарств були зведені до єдиного сільськогосподарського податку в грошовій формі. У 1925—1926 рр. податок не сплачувала п'ята частина селянських господарств (майже всі незаможники). Радянське керівництво розуміло, що переобтяження податками заможних (фермерських) господарств негативно позначиться на товарній продукції сільського господарства.

У 1923 р. Ленін зробив спробу ревізувати партійну програму у найбільш вразливій частині — перетворення у сільському господарстві. Водночас з моменту публікації статті Леніна «Про кооперацію» про колективізацію на XII і XIII з'їздах РКП(б) навіть і не згадувалося. З бюджетних ресурсів на кооперативне будівництво виділялися великі кошти. Завдяки цьому успішно розвивалися усі види кооперації і особливо сільськогосподарська (машинно-тракторні кооперативи, тваринницькі, цукровобурякові, хмільницькі, бджолярські тощо). До кінця 20-х років у сільгоспкооперацію було залучено понад половини селянських господарств, а всіма видами кооперації було охоплено 85% господарств. За обсягом валової продукції сільське господарство вже у 1927—1928 pp. дещо перевищило рівень 1913 р. (на 6%). Із середини 20-х років внаслідок того, що держава була монополістом у закупівлі селянського хліба, а отже, могла визначати рівень заготівельних цін, виникли так звані «ножиці цін» — ціни на промислову продукцію були значно вищими, ніж на сільськогосподарську. Підсумок: Незважаючі на деякі недоліки НЕП був переідом економічного зростання в країні після багатьох років військових дій. Він дав можливість відбудувати економіку країни. Створив умови для економічного зростання. СРСР та Радянська Україна почали відновлювати свій економічний потенціал, який вони мали до 1-ї Світової війни. В країні припинився “червоний терор” та політика “воєнного комунізму”, що дало змогу проявитися приватній ініціативі громодян. Проте ця політика тривала не довго вже в 1928 р. почалося згортання НЕПу. натуральним податком».

<< | >>
Источник: Ответы по предмету - История Украины (1916 - современность). 2016

Еще по теме 14. Перехід від воєнно-комуністичних методів господарювання до нової економічної політики.:

  1. БІЛЕТ 12 1. Можливі цілі економічної політики та їх сумісність. Результативність та ефективність економічної політики (35 б.).
  2. 136. Перехід від командно-адміністративної до ринкової ек-ки та способи його обгрунтування в екоомічній літературі.
  3. 148. У чому полягає відмінність політико-правових доктрин мислителів Стародавньої Греції від політико-світоглядних уявлень Стародавнього Сходу?
  4. 7. Політична економія і обгрунтування економічної політики.
  5. 70. Обмеження монополізму і захист суб’єктів господарювання та споживачів від недобросовісної конкуренції
  6. 9. Соціально орієнтована ринкова економіка як стратегічний орієнтир економічної політики.
  7. 21. Соціально-орієнтована ринкова економіка як стратегічний орієнтир економічної політики.
  8. 19. Ієрархія і дерево цілей державної економічної політики.
  9. 8. Концепція соціально-економічної політики та державного регулювання економіки.
  10. 61. Механізм реалізації економічної політики.
  11. 2. Концепції впливів економічної політики (35 б.).
  12. 2. Концепції впливів економічної політики (35 б.).
- Античные государства Северного Причерноморья - Археология - Архивоведение - Великая Отечественная Война (1941 - 1945 гг.) - Всемирная история - Вспомогательные исторические дисциплины - Древняя Русь - Историография и источниковедение России - Историография и источниковедение стран Европы и Америки - Историография и источниковедение Украины - Историография, источниковедение - История античного мира - История Византии - История Древнего Востока - История древнего мира - История Древнего Рима - История Древней Греции - История Казахстана - История мировых цивилизаций - История науки и техники - История Новейшего времени - История Нового времени - История первобытного общества - История Р. Беларусь - История России - История средних веков - История стран Азии и Африки - Історія України - Музееведение - Новейшая история России - Ранний железный век - Философия истории - Энеолит и бронзовый век - Этнография и этнология -