загрузка...

7.. Діяльність більшовиків на українській території в роки революції та громадянської війни.

Перший та другий радянські уряди в Україні. Більшовики прагнули перетворити Центральну Раду у ЦВК Рад України. Ідею підтримали багато виконкомів Рад, особливо в Донбасі. Пропагандистська кампанія дійшла до завершення 24 листопада, коли об'єднаний виконком київських Рад робітничих і солдатських депутатів оголосив про скликання Всеукраїнського з'їзду Рад. На з'їзд запрошувалися представники від усіх Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів губернського, міського і повітового рівня, не виключаючи Рад, що перебували під впливом українських партій. На противагу більшовикам Центральна Рада готувала вибори до Установчих Зборів. Використовуючи політичні методи боротьби за владу в Україні, більшовики не забували про збройну силу. Вони утворили військово-революційний комітет, який став готувати нове повстання у Києві. Та Центральна Рада випередила їх. У ніч на 30 листопада сформована начальником Київського військового округу В. Павленком Перша сердюцька гвардійська дивізія разом з іншими українськими частинами оточила казарми більшовицьких військ, роззброїла їх, посадила в ешелони й вислала в Росію. Одночасно було зроблено спробу кинути на Київ Другий гвардійський корпус. Однак у районі Вінниці його зустрів Перший український корпус генерала П. П. Скоропадського. Конфлікти між українізованими і збільшовизованими підрозділами однієї армії спочатку обходилися майже без крові. Однак поступово протистояння переростало у справжні бої. Вони розгорнулися на Харківщині, зокрема в Сумах, Куп'янську, Вовчанську. І все-таки Раднарком і Центральна Рада поки що не визнавали стану війни між собою. В. І. Ленін розумів, що в українських губерніях радянська влада може утвердитися тільки в тому випадку, якщо збережеться проголошена Центральною Радою Українська держава. Тому в Україні створили єдину партійну організацію під назвою "РСДРП(б) — Соціал-демократія України". Пропозиція об'єднати більшовицькі організації всієї України не припала делегатам до душі. Саме поняття "Україна" було їм чуже. 4 грудня був пред’явлений ультиматум Центральній Раді. Телеграма починалася із заяв про визнання Раднаркомом Української Народної Республіки. Далі, однак, виявлялося, що Раднарком не ставить знака рівності між Центральною Радою і проголошеною нею Українською Народною Республікою. Центральна Рада звинувачувалась в тому, що вона не визнає радянської влади в Україні. Раднарком висував 4 ультимативні вимоги до Центральної Ради: 1. Відмовитися од спроб дезорганізації загального фронту (йшлося про створення Українського фронту). 2. Не пропускати військові частини з фронту на Дон або в інші райони з ворожими Раднаркомові урядами. 3. Пропускати більшовицькі війська на Південний фронт. 4. Припинити роззброєння радянських полків і червоногвардійців в Україні. На рішення ЦР давалось 48 годин, а якщо ЦР цих положень не прийме, то – війна. Усі вимоги Раднаркому були відкинуті. Так почалася українсько-радянська війна, яку більшовики вели від імені створеного 25 грудня 1917 у Харкові свого уряду. В Україні більшовики мали, крім прихильних військових загонів на Західному фронті, запасні полки у містах, також частини червоної гвардії, що набиралися з робітників Харківщини і Донеччини. Однак головну їхню силу становили загони російської червоної гвардії, що наступали з півночі.

Цій більшовицькій армії протиставлялось військо Української Центральної Ради, що складалося з малочислених добровольчих частин і куренів Вільного Козацтва. 25 грудня 1917 30-тисячна російська армія під проводом В. Антонова-Овсієнка чотирма групами вирушила з Гомеля і Брянська в Україну. Одночасно у містах Лівобережжя було підготовлене повстання місцевих більшовицьких груп. Одночасно група М. Муравйова, наступаючи з Полтави, захопила Ромодан, а звідти на північ — Бахмач (27.01), де зійшлися 3 російські групи, які під командуванням Муравйова почали наступ на Київ. Українська Центральна Рада для захисту столиці вислала військові частини, сформовані з добровольців. Серед цих частин (разом близько 600 бійців) був і Студентський Курінь, розбитий 4-тисячним більшовицьким загоном у бою під Крутами (29.01.1918). 9 лютого до Києва вступили загони Муравйова. Після укладення Берестейського миру (9 лютого 1918) і домовленості з німецьким і австрійським урядами про звільнення України від більшовицької окупації, українські частини під проводом генерала К. Прісовського і С. Петлюри, разом з німецькими і австрійськими частинами повели успішні бої і звільнили Київ. Упродовж березня-квітня німецькі і австрійські війська звільнили Лівобережну Україну, а військові загони отамана П. Болбочана і В. Сікевича — Крим і Донеччину. Центральну Раду хотіли перетворити у ЦВК Рад України.Згодом була утворена єдина партійна організація більшовиків «РСДРП – Соціал-демократія України. Починаючи повномасштабну війну з Центральною Радою, Раднарком зосередив основні зусилля на Харківщині. Харківська міська організація більшовиків у листопаді зросла до 2,5 тис. чоловік. Антонов-Овсіенко стягнув до міста великі збройні сили і створив тут свій штаб. В ніч на 9 грудня українські війська у Харкові були роззброєні, а 10 грудня більшовики і ліві есери сформували військово-революційний комітет на чолі з М. Л. Рухимовичем, до якого перейшла влада. На початку грудня наполеглива робота оргкомітету по скликанню Всеукраїнського з'їзду Рад наблизилася до завершення.

Більшовики разом із лівими есерами, кількома, українськими соціал-демократами і деякими безпартійними делегатами у кількості 127 чоловік продовжували роботу в Харкові, де в ці дні встановлювалася радянська влада. Вони об'єдналися з делегатами обласного з'їзду Рад Донбасу і Криворіжжя й конституювалися в І Всеукраїнський з'їзд Рад. На ньому були представлені 82 Ради. Делегатів від селянства, яке становило понад три чверті населення України, на з'їзді майже не було.

І Всеукраїнський з'їзд Рад працював 11—12 грудня. Більшістю голосів він висловився за встановлення радянської влади й проголосив Україну республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. З'їзд закінчив свою роботу обранням Центрального виконавчого комітету (ЦВК) Рад України у складі 41 чоловіка (поміж них 35 більшовиків). Головою ЦВК обрали лівого українського соціал-демократа Є. Г. Медведєва. ЦВК затвердив перший радянський уряд України — Народний секретаріат. Новостворена радянська державність була привнесена ззовні, а не сформувалася органічно всередині українського суспільства.

<< | >>
Источник: Ответы по предмету - История Украины (1916 - современность). 2016

Еще по теме 7.. Діяльність більшовиків на українській території в роки революції та громадянської війни.:

  1. 28. Воєнні дії на українській території на початковому етапі Великої Вітчизняної війни.
  2. 2. Посилення громадянської війни та іноземної інтервенції в Україні. Втрата Україною незалежності.
  3. Лекція 10. ПОСИЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ. ПЕРЕМОГА РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ (1918-1921 рр.)
  4. Голод 1921 - 1923 рр. як результат політики „воєнного комунізму" та Громадянської війни
  5. 40 Україна в роки 1 світової війни
  6. 70. Західно українські землі у складі Польщі у 20 – ті , 30 – ті роки.
  7. Перебудова державного апарату України в роки Другої світової війни.
  8. Перебудова державного апарату України в роки Другої світової війни.
  9. 4. Міжетнічні конфлікти і війни на території колишньої Югославії
  10. 26. Періодизація Української національно-визвольної війни (революції) середини ХVІІ ст.
  11. 57 Україна в роки Першої світової війни (серпень 1914 - листопад 1918 рр.)
  12. 25. Причини Української національно-визвольної війни (революції) середини ХVІІ ст.
  13. 3. Українські землі напередодні і на початку Другої світової війни.
  14. Лекція 13. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939-1945 рр.)
  15. 29.Характеристика німецького окупаційного режиму на території України під час Великої Вітчизняної війни.
  16. 50.Україна та українці в роки Першої світової війни.
  17. Діяльність Ліги Націй у 20-ті роки
  18. 3. Україна в роки Першої світової війни (1914 – 1918 рр.).
- Античные государства Северного Причерноморья - Археология - Архивоведение - Великая Отечественная Война (1941 - 1945 гг.) - Всемирная история - Вспомогательные исторические дисциплины - Древняя Русь - Западная Украина (1921 - 1939 гг.) - Историография и источниковедение России - Историография и источниковедение стран Европы и Америки - Историография и источниковедение Украины - Историография, источниковедение - История античного мира - История Византии - История Древнего Востока - История древнего мира - История Древнего Рима - История Древней Греции - История Казахстана - История мировых цивилизаций - История науки и техники - История Новейшего времени - История Нового времени - История первобытного общества - История Р. Беларусь - История России - История средних веков - История стран Азии и Африки - История стран Европы и Америки - Історія України - Методы исторического исследования - Музееведение - Новейшая история России - Ранний железный век - Философия истории - Энеолит и бронзовый век - Этнография и этнология -