загрузка...

5.Відносини між УЦР і Тимчасовим урядом Росії, політичні умови і результати.

Бажаючи довести, що декларовані Універсалом слова „однині будемо творити наше життя" не пустопорожні, Комітет Центральної Ради 15 червня створив Генеральний секретаріат на чолі з Винниченком. Такі швидкий розвиток подій в Україні справив відповідне враження на Тимчасовий уряд. 29 червня до Києва прибули три міністри Тимчасового уряду для налагодження взаємин з Центральною Радою. Уряд був готовий піти на серйозні поступки, але зберігши своє реноме. Вимагаючи закріпити за Всеросійськими установчими зборами право остаточного вирішення питань стосовно організації української автономії, Тимчасовий уряд заявив, що не заперечуватиме її права на існування. Зі свого боку делегація обіцяла, що уряд, приймаючи Закони стосовно України, узгоджуватиме їх з УЦР Вона висловилася за створення крайового органу влади, фінансування його з державного бюджету, запровадження при Тимчасовому уряді посади комісара з українських справ. Отримала право на життя ідея українізації військових частин. Такий підхід створював грунт для порозуміння і конструктивного діалогу, хоч це й вимагало від УЦР певного компромісу і відступу. Результатом переговорів стало офіційне визнання Тимчасовим урядом Генерального секретаріату, а також видання ЦР ІІ Універсалу. Зміст його – це обіцянки продовження курсу ЦР стосовно автономії України і створення для цього відповідної правової бази.4. Посилення конфлікту з Тимчасовим урядом. Після досягнення угоди з Тимчасовим урядом УЦР, ретельно дотримуючись узятих на себе зобов'язань, почала втілювати здобуті права. 15 липня мала Рада ухвалила новий склад Генерального секретаріату. Того ж дня Винниченко виїхав до Петрограду для переговорів з Тимчасовим урядом. Передбачалося затвердити новий склад Генерального секретаріату, а також узгодити його Статут, текст якого Винниченко віз із собою. Статут закріплював основні засади діяльності Генерального секретаріату, його права та обов’язки.

Зміна керівництва в Росії, прихід до влади Керенського змінили ситуацію на непередбачену. Уряд Відмовив у затвердженні Статуту і запропонував натомість “Тимчасову інструкцію Генеральному секретаріату”, яка фактично позбавлювала українську сторону ознак самостійності. Українська делегація звичайно не дала на неї згоди. Конфлікт між двома сторонами так і залишився незалагодженим. На Україні одразу ж з’явилися два рухи. Перший, який представляли націонал- революціонери, вимагав негайно розірвати стосунки з Тимчасовим урядом і самочинно затвердити Статут. Проте, така ситуація могла призвести до повного краху ЦР, оскільки незгуртовані українські не мали б шансів на перемогу над Росією за таким сценарієм. ЦР не могла так різко міняти свою політику, оскільки це підірвало б її авторитет серед українських мас, зважаючи на поширення ІІ Універсалу. Тому вона знову вдалася до низки компромісів, на які йшла й досі. Українські політики-аматори сподівалися отримати автономію з рук Росії обмін на невеликі поступки. В такій ситуації вони були просто неготові до незалежності, що й показала нерішучість їхніх дій. Опинившись у незвичному становищі переможців, розгублені провідники Ради вдалися до рефлексії - отих болісних роздумів, притаманних іноді творчій інтелігенції і згубних для політиків. „Інструкція" формально взяла гору над „Статутом". Щоправда, конструктивної співпраці між Тимчасовим урядом і Генеральним секретаріатом, по суті, не було. В жовтні внаслідок заяви УЦР про проведення Українських установчих зборів між ними спалахнув новий конфлікт. Цей акт уряд розцінив як намір УЦР підірвати державну владу. В.Винниченка викликали до Петрограда для пояснень, пригрозивши розпустити Раду. 22 жовтня він виїхав з Києва, однак давати пояснення урядові не довелося. Жовтневе повстання в Петрограді відкрило нову сторінку в історії революції.

<< | >>
Источник: Ответы по предмету - История Украины (1916 - современность). 2016

Еще по теме 5.Відносини між УЦР і Тимчасовим урядом Росії, політичні умови і результати.:

  1. 28. Конституція П.Орлика та її місце в політичній думці Росії XVIII ст.
  2. 21. Політичні відносини як компонент політичної системи.
  3. Підстави й умови припинення права природокористування: тимчасове призупинення діяльності природокористувачів, які забруднюють навколишнє природне середовище.
  4. 24.Підстави й умови припинення права природокористування: тимчасове призупинення діяльності природокористувачів, які забруднюють навколишнє природне середовище.
  5. 48.Тимчасове ввезення, тимчасове вивезення, транзит.
  6. 38. Відносини між батьками і дітьми щодо майна, яке перебуває у володінні сімї.
  7. Умови формування та особливості розвитку ринкових відносин в Україні.
  8. 1. Соціальна зумовленість і актуальність вивчення політології. 2. Політологія як наука про політику, політичне життя і політичні відносини
  9. 3. Структура курсу: вивчення економічних поглядів епохи доринкових відносин, далі – нерегульованих ринкових відносин та регульованих ринкових відносин.
  10. 21. Політичні інтереси та цінності особи і суспільно-політичні процеси.
  11. 23. Політичні інститути: види, взаємодія та роль у політичній системі.
  12. 116. Розвиток кредитних відносин в Україні в перехідний період до ринкових відносин.
  13. Необхідні умови трудового договору, умови, що передбачають законодавством.
  14. ПЕРЕВЕДЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ НА ІНШУ ТИМЧАСОВУ РОБОТУ
  15. Тимчасове зберігання.
  16. 40.Тимчасове зберігання.
  17. 5.3. Державний борг Росії та його регулювання
  18. 26. Відносини щодо набутого майна у фактичних шлюбних відносинах.
- Античные государства Северного Причерноморья - Археология - Архивоведение - Великая Отечественная Война (1941 - 1945 гг.) - Всемирная история - Вспомогательные исторические дисциплины - Древняя Русь - Историография и источниковедение России - Историография и источниковедение стран Европы и Америки - Историография и источниковедение Украины - Историография, источниковедение - История античного мира - История Византии - История Древнего Востока - История древнего мира - История Древнего Рима - История Древней Греции - История Казахстана - История мировых цивилизаций - История науки и техники - История Новейшего времени - История Нового времени - История первобытного общества - История Р. Беларусь - История России - История средних веков - История стран Азии и Африки - Історія України - Музееведение - Новейшая история России - Ранний железный век - Философия истории - Энеолит и бронзовый век - Этнография и этнология -