загрузка...

1.Українська революція. Історіографія проблеми

Свої витоки історіографія діаспори бере з праць діячів Центральної Ради, їх спогадів, виданих як в Україні, так і за кордоном. Передусім треба назвати роботи М. Грушевського, В. Винниченка, Н. Григоріїва, О. Шульгіна, М. Шаповала. Зважаючи на федералістські переконання, на їх прагнення в практичній діяльності Центральної Ради, слід підкреслити, що їх праці відрізняються і за обгрунтованістю цих ідей, і за джерельною базою та спрямованістю. Якщо відомий історик М. Грушевський, до кінця зберігши свої федералістські переконання, послідовно обґрунтовував їх у своїй творчості, то В. Винниченко, голова уряду Центральної Ради і автор багатьох державотворчих актів, відрізнявся неврівноваженістю та непослідовністю, що знайшло відбиток у його роботах. Крім М. Грушевського та В. Винниченка проблеми визвольних змагань за доби Центральної Ради з достатньою глибиною в історичній послідовності були досліджені в роботах Д. Дорошенка та П. Христюка (Дорошенко Д. Історія України 1917—1923 рр. Т І Доба Центральної Ради — Ужгород, 1930, Христюк П. Замітки і матеріали до історії Української революції — Київ, Відень, 1921), проте написані з позиції різних концепцій Д Дорошенко був прихильником державницької концепції, а П Христюк подав свою історію визвольних змагань з позиції соціал-революціонерів. Глибоким патріотизмом пронизані праці самостійників — соціалістів, що виходять з теоретичних підвалин, започаткованих Д. Донцовим та М. Міхновським. Початок дослідження Української держави П. Скоропадського поклали спомини самого гетьмана, праці діячів, що формували політику гетьманату Емігрувавши за кордон після повалення гетьманату, вони заклали основи досліджень істориків української діаспори (Павло Скоропадський Спомини). Проблематика Директорії тематично досліджується також у інших працях Зокрема, безпосередні учасники тих подій М. Капустянський, О. Удовиченко, С. Шелухін, Ю. Тютюнник та ін. зосереджують увагу на військовій політиці Директорії, висвітлюють бойові дії Українських збройних сил Радянська історіографія (20-30 рр.) заперечувала існування Української революції, національно-визвольний рух та національно-державне будівництво на території України в 1917-1921 рр.

Події даного періоду радянські історики розглядали як складову частину Великої Жовтневої соціалістичної революції та громадянської війни. На цій основі ґрунтувалась уся наступна радянська історіографія. З кінця 40-х років вона поновлюється нескінченною кількістю великих і малих «наукових розробок», назва яких засвідчує їх суть і спрямованість (Лихолат А. В. Разгром буржуазно-националистической контрреволюции на Украине (1917—1922 гг.). Тільки на початку 90-х років намітилися принципові зміни в концептуальному підході вітчизняних і зарубіжних вчених до висвітлення проблем Української революції. Критично проаналізувавши усю попередню історіографію, джерела, на які вона спиралася, українська історична наука мобілізувала наукові кадри до концептуального перегляду та широкого вивчення проблем визвольних змагань. Ініціативу на себе взяв Інститут історії України Академії наук України. Наукові співробітники інституту видали серію історичних зошитів, якими охопили широку тематику Української революції Після проголошення незалежності України серед вітчизняних істориків сформувалися дві групи дослідників, які по-різному розглядають події 1917-1921 рр. на території України. Переважна більшість дослідників називають визвольні змагання українського народу 1917-1921 рр. — Українською революцією. Серед дослідників цього періоду виділяються праці докторів історичних наук Верстюка В. Ф., Пирога Р. Я., Солдатенков В.Ф та ін. На противагу їм незначна частина дослідників називають визвольні змагання українського народу — Українською національно-демократичною революцією 1917 — початку 1918 рр. Подальші події в Україні вони розглядають під кутом державотворчої діяльності Гетьманату Павла Скоропадського, Директорії та ЗУНР.

| >>
Источник: Ответы по предмету - История Украины (1916 - современность). 2016

Еще по теме 1.Українська революція. Історіографія проблеми:

  1. 106.Проблеми грошового обігу та фінансів у працях українських економістів другої половини ХІХ‑початку ХХ ст.
  2. Охарактеризуйте господарський розвиток українських земель в ХV – першій половині ХVI ст. як передумови Визвольної війни українського народу (1648-1676).
  3. 52. Охар-йте господарський розвиток українських земель в ХV – першій половині ХVI ст. як передумови Визвольної війни українського народу (1648-1676).
  4. Кун Т. «Структура наукових революцій».
  5. 88. Багато уваги проблемам політики і права, державі та її формам, національній і політичній свободі, способам її досягнення приділила українська поетеса і громадська діячка Леся Українка (Лариса Петрівна Косач; 1871—1913)
  6. 55. Філософія постпозитивізму. Концепція наукових революцій Т. Куна.
  7. 4. «Маршаліанська революція»
  8. 56. Реформа, революція, переворот, трансформація: сенс понять, їх взаємовідношення.
  9. Фром Е. «Революція надії».
  10. 14. Неолітична революція та її вплив на господарський роз-к первісного сус-ва.
  11. 41. Промислова революція: передумови, суть та значення для розвитку ринкового госп-ва в країнах Європейської цивілізації.
  12. 41)Промислова революція: передумови, суть та значення для розвитку ринкового господарства в країнах Європейської цивілізації.
  13. 81. Політична реформа та революція. Характер політичних процесів у пострадянській Україні.
  14. Роль держави в економічній системі сучасного капіталізму. Революція в управлінні і відносинах власності в умовах змішаної економічної системи.
  15. 65. Друга науково-технічна революція (остання чверть ХІХ – початок ХХст.): суть та значення для розвитку госп-в провідних країн світу. Ґенеза маржиналізму.
  16. 65) Друга науково-технічна революція (остання чверть ХІХ – початок ХХст.): суть та значення для розвитку господарств провідних країн світу. Ґенеза маржиналізму.
- Античные государства Северного Причерноморья - Археология - Архивоведение - Великая Отечественная Война (1941 - 1945 гг.) - Всемирная история - Вспомогательные исторические дисциплины - Древняя Русь - Историография и источниковедение России - Историография и источниковедение стран Европы и Америки - Историография и источниковедение Украины - Историография, источниковедение - История античного мира - История Византии - История Древнего Востока - История древнего мира - История Древнего Рима - История Древней Греции - История Казахстана - История мировых цивилизаций - История науки и техники - История Новейшего времени - История Нового времени - История первобытного общества - История Р. Беларусь - История России - История средних веков - История стран Азии и Африки - Історія України - Музееведение - Новейшая история России - Ранний железный век - Философия истории - Энеолит и бронзовый век - Этнография и этнология -