19.Індустріалізація на українських землях та її результати.

В кінці 20-х років Російська (з 1925 р. - Всесоюзна) компартія більшовиків взяла курс на будівництво "соціалізму в одній, окремо взятій країні", стала на шлях якнайшвидшого перетворення СРСР на сучасне мілітаризоване індустріальне су(їІільсгтУгрудіиІ927р.ХVз'їзд ВКП(б) ухвалив генеральну лінію на прискорення індустріалізацію народного господарства. Розпочате першу п'ятирічку "розвитку народного господарства ва СРСР" (1928-1933). Відповідно п'ятирічного плану, УСРР отримувала 20 відсотків капіталовкладень, передбачених для фінансування індустріалізації СРСР. З 1500 нових промислових підприємств, що будувались в СРСР, 400 були в Україні, серед них такі гіганти, як Дніпрогес, "Запоріжсталь", "Криворіжсталь", "Азовсталь", "Дніпроалюмінійбуд", "Краммашбуд", ХТЗ. Серед реконструйованих були такі підприємства, як Луганський паровозобудівний завод та металургійні заводи в Дніпропетровську, Комунарську, Дніпродзержинську та Макіївці.Господарство України за час першої п'ятирічки було повністю перепорядковане союзним органам влади, замість ринкових відносин створювалась командна децентралізована економіка. Торгівля була одержавлена. Українській промисловості з центру був нав'язаний надвисокий темп індустріалізації. Шалена гонка за індустріальними показниками привела до безладдя, марнотратства і частих аварій. Але цим явищам знайшли інше пояснення: "диверсії", "саботаж", "економічна контреволюція”. І, відповідно, репресії, репресії: "Шахтинська справа", справа Промпартії та ін.Для досягнення значно збільшених Сталіним показників п'ятирічного плану широко застосовувались методи позаекономічного примусу, різного роду "аврали". Разом з тим відбувалось постійне одурманювання трудящих мас сталінською пропагандою. Це призвело до справді непідробного ентузіазму широких верств робітничого класу. Водночас до тих, хто працював з меншим ентузіазмом, застосовувалися примусові заходи. Запізнення, прогули, недбале ставлення до обов'язків стали карними злочинами.У другій і третій п'ятирічках УСРР отримала непропорційно малі капіталовкладення. У Москві було вирішено зосередити зусилля на розвитку промислових центрів Уралу. Тому з 4,5 тис. заводів, що будувалися протягом другої п'ятирічки (1933-1937), лише 100 були в Україні. У наступній п'ятирічці частка України в капіталовкладеннях ще помітніше зменшилася. Акцентробився тепер на видобуток сировини замість виробництва готової продукції. Шалені темпи будівництва нерідко супроводжувалися разючим безладдям.

Географічно промисловість в Україні пола розподілена дуже нерівномірно. Якщо традиційні промислові райони Донбасу та Придніпров'я розвивалися, то Правобережжя перебувало, по суті, у застої.Донбас став постачати вугілля насамперед для промисловості Центральної Росії. Українська металургія також продовжувала працювати переважно на машинобудування російських промислових центрів. Держава використовувала різні методи, щоб підняти ентузіазм робітників, заохотити їх працювати ефективніше. У роки другої п'ятирічки розгорнувся стахановський рух. Його ефективність була досить високою. Донбас за короткий час ліквідував борги перед державою. Однак рекорди стахановців стали підставою для істотного підвищення у 1936 р. норм виробітку і планових завдань. Відповідно розширювалась практика приписок та кількість "липових" стахановців.Встановлений в роки індустріалізації пріоритет виробництва засобів виробництва над виробництвом предметів споживання призвів до занепаду легкої та харчової промисловості і, як наслідок, до погіршення життєвого рівня. Так звана група "А" (виробництво засобів виробництва) спрямовувалась на забезпечення в основному власних потреб.Важливим наслідком перших п'ятирічок була зростаюча урбанізація. Чисельність міських мешканців у УСРР між 1926-м і 1930 роками зросла удвічі. Причому особливістю зростання міст у цей час було те, що робітничий клас дедалі більше поповнювали українці з сільської місцевості. Проте міста виявились до цього не підготовленими, і наплив мешканців з села призвів до ускладнення житлової та продовольчої проблеми. Знизились заробітки і загалом життєвий рівень населення.У 30-х роках остаточно була втрачена економічна самостійність України. Численні союзні наркомати перетворились у своєрідні надмонополії, які безконтрольно розпоряджались засобами виробництва. А з високих трибун партійних форумів заявлялося, що тепер це "загальна власність".Наслідки індустріалізації для України були дуже неоднозначні. З одного боку, саме тоді був закладений фундамент тієї системи в економіці, яку сьогодні змушені демонтувати з надзвичайними труднощами. З іншого - Україна за показниками індустріального розвитку на той час зайняла чільне місце в Європі, наздогнавши Францію. У 1940 р. її промисловий потенціал у сім разів перевищував рівень 1913 р. УСРР перетворилася з аграрної в індустріально-аграрну республіку.

<< | >>
Источник: Ответы по предмету - История Украины (1916 - современность). 2016

Еще по теме 19.Індустріалізація на українських землях та її результати.:

  1. 1. Загарбання українських земель феодалами сусідніх держав. Політичне життя в українських землях .
  2. 76 Культурне життя на українських землях у 1920-1930 рр
  3. 3. Основні тенденції розвитку суспільно-політичного руху на українських землях у ХІХ ст.
  4. 3. Рух Опору на українських землях. Визволення України
  5. Соціально економічні відносини на українських землях у складі Великого князівства Литовського
  6. 30. Управління і адміністративний устрій в українських землях у складі Речі Посполитої
  7. 17. Масонська опозиційність, її особливості в українських землях.
  8. 3. Політика „коренізації", її особливості й наслідки на українських землях
  9. Джерела права в українських землях в складі Речі Посполитої.
  10. 45. Суспільно-політичний рух в українських землях в другій половині ХІХ ст.
  11. 28.Система управління і розвиток права в українських землях у складі Польщі у 14-І-й Пол. 16 ст.ст.
  12. 17.Кримінальне право та судовий процес на українських землях Литви й Польщі
  13. Державний лад на українських землях в складі Речі Посполитої.
  14. 20.Розкрийте особливості поширення магдебурзького права в українських землях в 14-І-й пол. 17 ст.ст.
- Античные государства Северного Причерноморья - Археология - Архивоведение - Великая Отечественная Война (1941 - 1945 гг.) - Всемирная история - Вспомогательные исторические дисциплины - Древняя Русь - Западная Украина (1921 - 1939 гг.) - Историография и источниковедение России - Историография и источниковедение стран Европы и Америки - Историография и источниковедение Украины - Историография, источниковедение - История античного мира - История Византии - История Древнего Востока - История древнего мира - История Древнего Рима - История Древней Греции - История Казахстана - История мировых цивилизаций - История науки и техники - История Новейшего времени - История Нового времени - История первобытного общества - История Р. Беларусь - История России - История средних веков - История стран Азии и Африки - История стран Европы и Америки - Історія України - Методы исторического исследования - Музееведение - Новейшая история России - Ранний железный век - Философия истории - Энеолит и бронзовый век - Этнография и этнология -